Війна, як і будь яка екстремальна ситуація, загострює проблеми людей, які були й до цього. Зокрема це стосується насильства в родинах. Коли люди, які живуть в постійному стресі, опиняються в одному приміщенні, залежать один від одного та не можуть відволіктися, нерідко виникають ситуації домашнього насильства. Поки що немає статистики таких випадків під час війни, але, як і в будь-яких екстремальних умовах, зараз – момент підвищеного ризику.
Домашнє насильство під час війни – поширене явище, яке стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Людям, які зазнали такого насильства зараз, складніше знайти вихід – вони часто обмежені у пересуванні, їм немає в кого попросити про допомогу, вони ще більше залежать від кривдників фізично та матеріально.
З початком вторгнення Росії кількість звернень із запобігання домашнього насильства зменшилася, але це не означає, що зменшилася кількість таких випадків. Навпаки, домашнє насильство загострюються під час війни в родинах, де воно було й до того, і може виникнути на тлі конфліктів та загальної напруженості там, де його раніше не було. Причин зменшення кількості дзвінків багато, через воєнний стан люди налякані, часто не вірять, що їхній дзвінок може щось змінити, думають, що краще терпіти. В деяких регіонах немає фізичної можливості зробити дзвінок, та й поліція і суди не працюють так, як раніше. Поліція задіяна в охороні громадського порядку й не виїздить зараз на випадки домашнього насильства, а суди не розглядають такі справи. Система реагування на випадки домашнього насильства в країні змінилася. Але це не означає, що нічого не можна вдіяти. Соціальні служби працюють на місцях, в регіонах, де не ведуться бойові дії, є притулки для постраждалих від домашнього насильства, які зараз також приймають переселенців. В регіонах, де ведуться бойові дії, соціальна служба може допомогти евакуюватися.
Що робити в критичній ситуації?
Психологи кажуть: якщо ви опинилися в одному приміщенні з людиною, з боку якої відчуваєте психологічну або фізичну загрозу, – як найшвидше тікайте. Особливо, якщо це відбувається в екстремальних умовах. Важливо орієнтуватися на себе та розуміти, яке ставлення вам підходить, а яке ні.
Якщо вам щось не дозволяють робити (займатися спортом, виходити на вулицю, будь-що), намагаються принизити, висміяти, кажуть, що все нормально, коли ви відчуваєте, що ненормально, – це вже психологічне насильство.
Якщо вас штовхають, придушують, щипають, дають ляпасу, жбурляють у вас предмети – це фізичне насильство.
Немає сенсу домовлятися з кривдником. Це означає лише відтягувати момент втечі та може призвести до більшої загрози життю та здоров’ю. Потрібно одразу почати шукати можливості якнайшвидше втекти. Для цього треба розповідати про насильство близьким людям – рідним та друзям. По-перше, так можна отримати підтримку, по-друге – знайти шляхи втечі.
Також можна зателефонувати на Національну гарячу лінію протидії домашньому насильству від Ла Стради за номером 116 123. Там нададуть психологічну підтримку та розкажуть, в яких шелтерах зараз можна знайти прихисток. Отримати психологічну допомогу та розробити план дій також можна зі спеціалістами проекту "Розірви коло".
Якщо ви перебуваєте у небезпечній ситуації в одному приміщенні з кривдником, важливо мати зібрану тривожну валізку з документами та речами першої необхідності. Продумати, як можна швидко покинути приміщення та, якщо є змога, мати хоча б один варіант, де переночувати. Після того, як людина опиняється в безпечному місці без кривдника, важливо дати собі час прийти до ладу. Хоча б нормалізувати сон, харчування та зайнятися мінімальною фізичною активністю – наприклад, ходити. Це треба робити для себе навіть, якщо доводиться паралельно шукати житло та роботу.
Зараз нерідко виникають ситуації, де немає домашнього насильства, але є напруженість через те, що люди вимушено живуть разом під час війни, всі перебувають у стресі, та у всіх він проявляється по-різному, зокрема через роздратування та агресію. В таких випадках важливо домовитися, щоб у кожного був свій куточок особистого простору, де можна проводити час та умовно бути на самоті
Тому закликаємо: не терпіть домашнє насильство, не прощайте і не виправдовуйте кривдника. Ваші безпека та здоров'я мають бути пріоритетом! У разі будь-яких утисків, фізичного, психологічного чи економічного насильства, негайно звертайтеся до поліції за номером «102» або до соціальних служб вашої громади.
Запам'ятайте, б'є – не означає що любить, б'є – це стаття Кримінального кодексу України.
Facebook
Viber
Telegram
