ДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ, АГРОХІМІКАТІВ, ІНШИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

З настанням весни, незважаючи на наше тяжке сьогодення в умовах війни, як завжди пробуджується природа, з’являються перші квіти, і бджоли-трудівниці вилітають з вуликів зібрати солодкий нектар. На жаль, відносно теплі зими сприяють добрій перезимівлі і некорисних комах-шкідників, які пошкоджують сільськогосподарські культури, плодові і ягідні дерева та кущі. Тому після настання середньодобової температури вище +5...+8° з’являються і перші непрохані гості, які при масовому розмноженні здатні значно знижувати врожаї, а в окремих випадках і повністю знищувати посіви культурних рослин. В таких випадках землекористувачі всіх форм власності вимушені застосовувати хімічні препарати, які дозволяють обмежити чисельність шкідливих організмів. Тому, актуальним постає питання безпечного внесення хімічних засобів захисту рослин для боротьби з шкідниками, бур’янами і хворобами на різних сільськогосподарських культурах. Не допускаючи порушень, що призводять до погіршення здоров’я людей, забруднення навколишнього середовища та хімічного токсикозу бджіл. Це повідомлення приурочено саме захисту бджіл від отруєння пестицидами, які кожного року фіксуються по всій Україні, і між пасічниками та землекористувачами виникають конфліктні ситуації. За даними Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи ‒ 95% випадків хімічний токсикоз викликають інсектициди, в 4% — гербіциди і 1%- припадає на інші препарати. Дотримання простих правил та прояв взаємоповаги один до одного дозволить уникнути непорозумінь та є гарантом плідної співпраці сільгоспвиробників та пасічників, адже аграрне виробництво та бджільництво залежні одне від одного. Бджоли дають не лише мед чи пилок, але й збільшують врожайність сільгоспкультур на 30-40%, запилюючи їх. А пасічники матимуть кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників.

Ключові позиції, які потребують основної уваги:

• забороняється використовувати пестициди та агрохімікати, які не включені до чинного офіційного «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
• При наземній обробці:
• фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних культур, згідно ст. 37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
• роботи з пестицидами варто проводити в ранкові часи (до 10:00) і вечірні з (18:00-22:00) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. У цей час льотки вуликів слід закрити для попередження контактів бджіл і засобів захисту рослин;
• винятково допускається проведення обробок у денні години у похмурі та прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °С;
• завчасно, але не менше ніж за 3 доби до початку проведення кожної хімічної обробки, аграрії сповіщають сільські громади, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і способи застосування пестицидів;
• у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;
• обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне);
• зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500м , при штанговому обприскуванні ‒ 300 м;
• при застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів та інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту.
• При авіаційній обробці:
• перед авіаційним розпиленням пестицидів замовник таких робіт повинен за 3 дні до початку робіт повідомити населення відповідної місцевості про місце, строки та час використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність розміщення пасік на відстані більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів. Також замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки, у тому числі із зазначенням строків розпилення, на відстані 300 м від місця розпилення та на дорогах, які проходять через відповідні поля. Лише після вжиття цих заходів та після отримання дозвільних документів допускається авіаційне оброблення угідь пестицидами;
• забороняється проводити авіаційну обробку полів пестицидами на відстані до:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки овочів, садів, виноградників та інших сільськогосподарських робіт.

• Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці, соняшнику та інших медоносних культур не можна проводити обробку пестицидами, інакше квіти можуть отримати опік, а бджоли і інші корисні комахи-обпилювачі загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації до цвітіння.
• Використовувати нетоксичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди, такі як Моспілан ВП, Біская 240 OD, м.д., Маврік, ЕВ., Каліпсо 480SС, Омайт 570, в.е., Кораген 20,СК.

• Відповідно до постанови КМУ № 458, яка вступила в дію 28 червня 2023р. (на зміну попередній постанові № 746 від 1995р.), працівники, які працюють з пестицидами і агрохімікатами, повинні пройти медичний огляд і обов’язково мати свідоцтво і посвідчення про право роботи з пестицидами і агрохімікатами.

• Правила для пасічника:
• Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись в раді, на території, якої вони знаходяться і своєчасно інформувати селищну раду, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при кочівлі.
• Власникам незалежно від форми власності необхідно провести реєстрацію пасік в районному управлінні Держпродспоживслужби та отримати ветеринарно-санітарний паспорт.
• Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку, пасічник повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.
• Повідомити власника або користувача земельної ділянки, якщо плануєте перевозити пасіку до медоносних угідь.
• Для перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур на території адміністративного району або за межі області, власнику пасіки необхідно отримати в районному управлінні Держпродспоживслужби ветеринарне свідоцтво за формою №1.
• Порушення законодавства передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст. 21 Закону України “Про захист рослин”, ст. 38 Закону України “Про бджільництво” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порядок реєстрації пасік

З метою ідентифікації та обліку пасік, обліку кількості бджолиних сімей наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 № 338 «Про деякі питання у сфері бджільництва», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за № 280/35902 (далі – Наказ), затверджено порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Порядок реєстрації паспорта пасіки включає:

• Власник пасіки або уповноважена ним особа купує паспорт за власні кошти чи роздруковує власноручно згідно з вимогами Наказу.
• Звертається до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області чи територіального структурного підрозділу, заповнює заяву та титульний аркуш паспорта.

У разі зміни відомостей власник пасіки або уповноважена ним особа надає паспорт пасіки для оновлення відомостей у Реєстрі паспортів пасік до 15 травня поточного року.

• Під час реєстрації паспорта пасіки йому присвоюється єдиний унікальний номер, який проставляється на титульному аркуші паспорта пасіки посадовою особою Головного управління (з відповідним підписом і печаткою) та вноситься разом з відомостями про пасіку до Реєстру паспортів пасік.
• У разі невідповідності заяви або паспорта пасіки встановленій формі, а також надання в них неповної інформації (не заповнено всі обов’язкові відомості в заяві або паспорті пасіки), заява та заповнений і підписаний паспорт пасіки повертаються в одноденний строк власнику пасіки або уповноваженій ним особі.
• Паспорт пасіки підлягає заміні на новий у разі його втрати, пошкодження або зміни власника пасіки за заявою власника пасіки або уповноваженої ним особи, що складається в довільній формі та подається до Головного управління чи територіального структурного підрозділу.
• У разі припинення діяльності пасіки власник пасіки або уповноважена ним особа протягом десяти календарних днів письмово інформує про це Головне управління чи територіальний структурний підрозділ, що здійснював видачу паспорта пасіки.

Проведення весняних протиепізоотичних заходів на пасіках, встановлення факт отруєння бджіл.

У більшості країн світу бджільництво носить аматорський характер, до 70% бджолярів мають пасіки чисельністю не більше 10 бджолиних сімей та виробляють мед для власних потреб, реалізуючи надлишки сусідам та знайомим.

Така сама картина спостерігається і в Україні. Нажаль пасічники вважають, що не повинні досліджувати свої пасіки і не мають стежити за епізоотичним благополуччям, тобто за відсутністю на певній території заразних та інших хвороб тварин.

Права і, звичайно ж, обов'язки бджолярів чітко визначені в Законі України «Про бджільництво» (далі ‒ Закон). Так, відповідно до ст. 13 цього Закону необхідно 2 рази на рік ‒ навесні та восени ‒ проводити обстеження пасіки, тобто перед вильотом бджіл та перед посадкою їх на зимове утримання. Обстеження пасіки проводиться фахівцем ветеринарної медицини. Власнику бджолосім'ї видається фінансовий документ щодо оплати даної послуги. При цьому складається акт та відбираються проби підмору для лабораторного дослідження. Відповідно до нормативних документів відбір проб підмору становить 1 проба з 10 бджолосімей (вартість 187,75 грн, мед – 435,53 грн).

Епізоотичні обстеження пасік, проведені останніми роками, показали поширення вароозу та аскосферозу, на деяких діагностовано гнильцеві хвороби та нозематоз.

Останнім часом бджолярі не надають матеріали на дослідження у ветлабораторії, тому немає справжньої епізоотичної картини, особливо щодо гнильцевих захворювань у бджолярів-аматорів.

На неблагополучних за гнильцевими захворюваннями пасіках, для запобігання подальшому поширенню хвороби, необхідно своєчасно поставити діагноз, чітко та професійно провести профілактичні та лікувальні заходи, а також вжити заходів, спрямованих на усунення вогнищ інфекцій та знищення збудника у зовнішньому середовищі.

Останнім десятиліттям у світі спостерігається "синдром руйнування бджолиних колоній (сімей)", і Україна ‒ не вийнято.

Проблема в тому, що бджоли не в змозі впоратися з багатьма хворобами через ослаблений імунітет. А причиною цього, як встановили вчені, є пестициди та інші хімічні препарати, які використовуються у сільському господарстві для знищення різних шкідливих комах.

Пестициди або безпосередньо отруюють бджіл, які приносять пилок у вулики і заражають молодих комах, або послаблюють їх. Все це призводить до загибелі комах.

Вчені та практики сходяться у думці, що причиною цього можуть бути високотоксичні пестициди (засоби захисту рослин), кліщі варроа, вірусні інфекції, зміна клімату. Втім, як зазначають експерти, масова загибель бджіл в основному пов'язана з впливом кількох негативних факторів. Незважаючи на те, що в Україні створено державний реєстр дозволених пестицидів, сама його наявність ще не означає, що питання справді врегульоване. Така ситуація викликана тим, що аграрії шукають передусім низьку собівартість, при цьому контроль, за вмістом шкідливих залишків у виробленій продукції (насінні, зерні, плодах) відсутній.

Ще одна важлива проблема ‒ як саме обробляють поля. Ст. 37 Закону України «Про бджільництво» зобов'язує аграріїв, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, не пізніше ніж за три доби до початку обробки через медіа попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Розбризкувати пестициди закон дозволяє лише у вечірні та ранкові години, якщо на вулиці холодно та хмарно, це можна робити і вдень.

Для уникнення конфліктних ситуацій, бджолярі зі свого боку повинні також дотримуватись певних вимог: реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх переміщення, постійно підтримувати зв'язок із сільгоспвиробниками та органами виконавчої влади.

Отже, основні нормативні документи, які регулюють взаємовідносини у галузі бджільництва наступні:

• Закон України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року № 1492-III;
• Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про деякі питання у сфері бджільництва» від 19 лютого 2021 року № 338;
• Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 24.05.2023 № 1188;
• Порядок реєстрації пасіки затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про деякі питання у сфері бджільництва» від 19 лютого 2021 року № 338;
• Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 1188 від 24.05.2023 та № 2193 від 19.12.2023.