АМБРОЗІЯ ПОЛИНОЛИСТА — НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ БУР’ЯН!!!

 Друга половина літа і початок осені – пора цвітіння амброзії полинолистої, пилок якої  найсильніший алерген для людей різного віку. Амброзія полинолиста  — це один із найнебезпечніших в Україні карантинних бур’янів-алергенів. Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном, адже квітковий пилок амброзії шкідливий для людини.  

В останні  десять років значне переміщення  транспортних  засобів  із  зерном до  південних  портів та в  зворотному  напрямку призвело до «рознесення» насіння амброзії  полинолистої  та  заселення цього злісного буряну вздовж усіх основних автошляхів та залізничних шляхів, а в населених  пунктах вздовж  узбіччя  доріг. Крім того, на поля цей  злісний  бур’ян  попадає  із  погано  очищеним насінням.

  Амброзія  настільки пристосовується до умов, у які   потрапляє, що їй не страшні будь-які екологічні зміни.

     В Одеській області затверджено  План заходів з локалізації  та ліквідації амброзії полинолистої  на території Одеської області на 2018-2022 роки . Також визначено органи влади та державні служби, на які покладена організація заходів боротьби з бур’яном та контроль за їх проведенням. 
Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які наносять велику шкоду не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. Бур’ян заселяє сади, городи, узбіччя доріг, луки, пасовища, пустирі, тощо.  Це однорічна яра рослина за зовнішнім виглядом схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста). Стебло і листя опушене.  Добре   розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті  від 5 до 40 років. Вона надмірно висушує і виснажує ґрунти, в місцях  поширення  успішно витісняє  культурні  та  дикорослі  рослини.  Розповсюджується амброзія засміченим насіннєвим матеріалом, кормами  для  худоби та транспортними засобами. Це  справжній „зелений агресор”. Квітковий пилок амброзії шкідлив ий для здоров’я  людини. В період цвітіння, з середини липня до  настання осінніх  морозів  він  викликає  в людей, схильних  до  алергії, алергійне захворювання амброзійний  поліноз, яке  в народі  називають сінною  пропасницею. Пилок, потрапляючи  в  органи  дихання, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла та призводить до приступів бронхіальної астми.

Основними заходами боротьби з амброзією полинолистою є агротехнічний (дотримання сівозмін, правильний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами), хімічний (обробка гербіцидами) та механічний (багаторазове скошування, тощо). Добрий  ефект  дає виривання рослин з корінням до початку цвітіння.

Система заходів по боротьбі з амброзією  передбачає застосування різних методів: запобіжні, карантинні, агротехнічні, механічні та хімічні.

До запобіжних методів боротьби  відноситься старанне очищення посівного матеріалу від насіння амброзії, лущення стерні, періодична глибока оранка, досходова культивація,  рихлення  міжрядь.

За допомогою  карантинного  контролю виявляють карантинні бур’яни, обслідуючи всі земельні угіддя, складаючи карти забруднення та визначаючи необхідні методи боротьби. Перше обстеження полів навесні проводиться  після сівби до появи сходів ярих культур, а подальші у період від з’явлення сходів висотою 12-15 см.

Механічним методом знищують рослини до початку цвітіння, скошуючи та  вириваючи (починаючи з ранньої весни), не даючи можливості цвісти та плодоносити, адже вона розмножується тільки насінням. Скошені  рослини треба спалити  або закопати, бо  пилок з  них продовжує поширюватись. Ділянку, де розцвіла амброзія переорювати  не  можна, бо це кращий спосіб її розмножити.

Хімічні методи  – це знищення рослин за допомогою гербіцидів. При цьому  слід  знати, що амброзія чутлива  до  гербіцидів на  початку розвитку – до утворення 2 -5 листків, а в  подальшому  її  стійкість  значно  зростає.

Сільськогосподарським  товаровиробникам  та  населенню  слід  пам’ятати, що категорично забороняється завезення засміченої підкарантинної продукції у вільні від бур’яну зони; підкарантинні  об’єкти підлягають обов’язковому карантинному догляду та лабораторній експертизі, при виявленні бур’яну вантаж підлягає поверненню відправникові, або повторному  очищенню під  контролем  інспектора. При неможливості очищення проводиться переведення насіннєвого матеріалу в категорію зернопродуктів  на переробку; при виявленні насіння амброзії у кормових відходах, вони підлягають переробці з розмеленням часток не більше 1 мм, а малоцінні відходи знищують шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м.

Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначені  правилами благоустрою території населеного пункту та прилеглу до цих об’єктів територію. Тобто, боротьба з бур’янами, в тому  числі з амброзією  полинолистою, обов’язок  кожного громадянина.     

Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області  закликає всіх небайдужих до свого здоров’я  і  здоров’я  оточуючих  та  екологічного благополуччя  в  Тарутино  та  селах громади  до плідної співпраці по знищенню амброзії на засмічених ділянках. Також звертаємось з проханням до керівників підприємств, організацій всіх форм власності, землекористувачів та населення проводити всі необхідні заходи по знищенню  та  недопущенню  розповсюдження цього злісного  бур’яну. Ми впевнені, що лише спільними зусиллями зможемо призупинити розповсюдження «зеленого  агресора» – амброзії полинолистої. Не можна стояти осторонь, адже знищення амброзії збереже і фізичне здоров’я людей, і чистоту довкілля. Боротьба з амброзією повинна бути постійною, бо цей бур’ян оселяється не на один сезон чи рік.

Нагадуємо мешканцям приватного сектору, власникам та орендарям земельних ділянок про особисту адміністративну відповідальність за порушення фітосанітарного законодавства. Посадові особи і громадяни, які порушують комплекс карантинних заходів, притягуються до відповідальності. Згідно з КУпАП (ст.105) «Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів» тягне за собою накладення штрафу  на громадян від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів, а на посадових осіб – від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів.

Стаття 22 Закону України  «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян.